Україна-НАТО. Mission impossible?

Експерти вважають, що Україна готова до членства в Організації північноатлантичного договору [НАТО], а Альянс має ухвалити політичне рішення про приєднання України до НАТО.

"З одного боку, я, як експерт і науковець, розумію, що процес реформування відбувається, і це процес, який йде. З іншого боку, цілком очевидно, що жодна країна, яка набула членства у НАТО, вона не була на 100% готова до цього, але приймались політичні рішення, і ті країни, які набували членства у НАТО, вони продовжували реформування значно швидше, ніж це було поза НАТО", - зазначає голова Громадської ліги "Україна-НАТО" Сергій Джердж.

Експерт відстоює таку позицію, бо Україна захищає європейську безпеку за допомогою українською армії на сході країни. "Суспільство готове сьогодні, є соціологічні опитування, які говорять, що 64% громадян України підтримують членство України у НАТО", - сказав експерт.

"Тому, якщо проаналізувати в комплексі всі ці речі, я просто абсолютно впевнений, що готові до такого членства, і країни-члени НАТО могли б прийняти політичне рішення для того, щоб Україна набула членства у НАТО", - наголосив Джердж.

Про це, а також ЩО означає промова віце-президента США Джо Байдена в українському парламенті? і ЯКБИ була політична воля, ЧИ можливим би була така швидка анексія Криму і спроба сепаратистського заколоту на східних територіях України? ми говорили з кандидатом політичних наук, головою Громадської Ліги Україна-НАТО Сергієм Джерджем в програмі "Реальна політика/Realpolitik" на каналі ТРК "Відікіон" у п'ятницю, 11 грудня 2015 року.

Якби всеукраїнський референдум про долучення України до НАТО відбувся в липні 2015 року, то 64% громадян країни, які пішли би на референдум, проголосували б за долучення до Північноатлантичного альянсу, свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва і Центром Разумкова в липні цього року.

У прес-релізі, оприлюдненому Фондом за результатами опитування, зазначено, що впродовж тривалого часу більшість українців були впевнені, що нейтральний статус є гарантією безпеки країни (у квітні 2012 року - 42%), до того ж, значна частина населення (у 2012 році - 26%) бачила спосіб гарантування безпеки у військовому союзі з Росією та іншими країнами СНД.

На НАТО ж, як на гарант безпеки для України, в 2012 році покладалися лише 12%. "Анексія Криму та агресія Росії на Сході радикально змінили громадську думку населення України", - зазначено в прес-релізі.

Як наслідок, зазначають соціологи, якби референдум відбувся в липні 2015 року, він був би переконливо виграний: "За" долучення до НАТО проголосували б 64% тих, хто взяв би в ньому участь (28,5% - проти).

"Проте результат є таким високим значною мірою завдяки тому, що явка на такому референдумі була б вищою в тих регіонах, де переважно підтримують членство в НАТО", - пояснюють соціологи.

За даними опитування, за середньої явки в 62% для України в Західному регіоні явка становила б 77%, у Центральному - 65%, а на Донбасі, де більшість населення проти членства України в НАТО, в референдумі готові взяти участь 49%.

За загального позитивного результату референдуму є істотні відмінності між регіонами, зазначають у Центрі Разумкова. "За" членство України в НАТО проголосували б у Західному регіоні 89%, "проти" - 4%, в Центральному - відповідно 73% і 19%, в Південному - відповідно 61% і 40%. "Проти" членства України в НАТО проголосувала би більшість у Східному регіоні - 64%, "за" - 30%, на Донбасі - відповідно 54% і 36%.

Головний мотив підтримки членства в НАТО - питання безпеки. Так, для тих, хто підтримує членство України в НАТО, значення цього мотиву зросло з 65% в 2012 році до 82% в 2015 р. На другому місці - усвідомлення того, що НАТО дасть змогу зміцнити і модернізувати українську армію [значення мотиву зросло з 38% в 2012 році до 49% в 2015-му].

Водночас основний "аргумент" супротивників НАТО той самий, що і в попередні роки: на їхню думку, "це може втягнути Україну у військові дії НАТО", проте ця позиція зменшилася з 63% в 2012 році до 50% в 2015-му. Також менш важливий стереотип супротивників Альянсу, що "НАТО є агресивним імперіалістичним блоком" [46% у 2012 році й 37% - у 2015-му]. На колишньому рівні залишилося переконання супротивників НАТО, що "Україна в принципі має бути позаблоковою державою" [34% в 2012 році і 32% в 2015-му]. Але в 2015 році додався аргумент, що членство в НАТО "може спровокувати Росію на пряму військову агресію" [29%].

Визнали себе добре поінформованими про наслідки долучення або ні до НАТО лише 8%, ще 38% - частково поінформованими, 36% - мало інформованими і 16% не поінформованими зовсім. Відсутність знань про НАТО позначилася у відповідях на запитання, як приймаються рішення в НАТО. Так, правильна відповідь, що рішення приймаються консенсусом, дали тільки 22% українців. У попередні роки правильних відповідей на це запитання було менше: 14% в 2007 році і 20% - у 2012-му.

Дослідження провели Фонд "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" і соціологічна служба Центру Разумкова з 22 до 27 липня 2015 року. Опитано 2011 респондентів віком від 18 років в усіх регіонах України, за винятком АР Крим і окупованих територій Донецької і Луганської областей. Теоретична похибка вибірки - 2,3%. Опитування проводилося у рамках проекту Громадського соціологічного консорціуму за фінансової підтримки програми Євросоюзу.

Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у різні роки Фондом "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" разом з партнерами - Київським міжнародним інститутом соціології [КМІС], Центром Разумкова, фірмою "Ukrainian Sociology service".

Програма "Реальна політика/Realpolitik" на ТРК "Відікон" з Олександром Хоруженком. Випуск № 28 від 10/12/2015 року.

Це програма про реформи і необхідність змін в країні. В дискусіях я творю проекцію того суспільства, яке буде в Україні після завершення війни. Формат - мінімалістичний. У глядача виникає ефект присутності за столом: нічого зайвого, лише скляний стіл і чорна студія, час від часу зйомка збоку, проста і зрозуміла манера спілкування без пафосу і зайвої патетики. Глядачу, здається, ще трохи  — і йому нададуть слово. Я направляю і веду своїх гостей виключно як модератор. 

Концептуально – це журналістика пояснень, що дозволяє робити складні теми більш доступними, подаючи необхідний контекст в зручній і швидкій для сприйняття формі. Ми в студії не пропонуємо ані театралізованого дійства, ані політичних розбірок. Мета скромна — шукати й, якщо вдасться, знаходити відповіді на актуальні та гострі питання. Проте, програма може стати важливим майданчиком для тем, про які звикли мовчати, за умови, якщо самі глядачі захочуть на ці теми реагувати.