Добре слово і кольт переконує краще, ніж просто добре слово

Держава фактично втратила контроль над обігом озброєння: на руках у громадян уже понад 4,2 млн нелегальних “стволів”.

Багато українців, розуміючи, що в нинішній ситуації потрібно розраховувати тільки на себе, активно нелегально скуповують зброю. Навіть незважаючи на те, що відповідальність за статтею 263 Кримінального кодексу [незаконне носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї] у деяких випадках передбачає до семи років позбавлення волі. Але у громадян немає іншого виходу – у них нема можливості озброїтися законно.

Несподівано на минулому тижні генеральний прокурор Віктор Шокін заявив, що громадяни повинні мати можливість захищати свою приватну власність зі зброєю в руках. "Я обстоюватиму прокуратуру, яка би захищала, перш за все, людей. Люди, а потім держава, бо держава це і є люди. У тому числі й приватну власність людини. До речі, на мій погляд, вона має бути чітко виписана в законодавстві, а людина повинна мати можливість захищати її, у тому числі й зі зброєю в руках. На жаль, у нас це не зроблено. Я вніс в РНБО свої відповідні пропозиції, їх підтримали, в тому числі - Президент України", - повідомив Шокін. Також Генпрокурор висловив сподівання на прийняття закону про зброю. "Сподіваюся, що буде прийнято закон про зброю, реєстрацію, можливість її придбати і весь комплекс питань, що ними опікується МВС", - сказав Віктор Шокін.

Детальніше розібратися у цьому питанні ми спробували з гостями програми “Реальна політика/Realpolitik”, яка вийшла в ефір ТРК “Відікон” 5 червня 2015 року, з Анатолієм Річкалем, начальником управління МВС у Сумській області, Павлом Борисовим, головою громадського руху “ГРОМ” та Олегом Корнієнком, істориком, співзасновником громадської організації "Стрілецько-практична асоціація Сумщини" (С.П.А.С.)

Запитання до обговорення:

  • Чому саме зараз зявилася ця заява Генерального прокурора? Чи можна це розцінювати, що влада і правоохоронці почали корегувати свою поведінку з вже сформованою громадською думкою про необхідність озброюватися? Чи є якісь інші причини?
  • Скільки в Сумській області в обігу знаходиться законної/незаконної вогнепальної зброї?
  • Є серйозні аргументи як “за” так і “проти” цього законопроекту? Чи готові ментально наші люди до масового озброєння? Я особисто не можу зрозуміти КОЛИ цю практику можна вправаджувати?
  • Чи є в Україні традиція володіння вогнепальною зброєю? А з іншого боку, якщо Росія почне широкомасштабний наступ – то зброю, сподіваюсь, будуть роздавати на площах, і всі будуть "готові"…
  • Оцінка потрібності/непотрібності в майбутньому такого поняття як “перевищення меж необхідної оборони”… Чи не краще пересічним мирним людям [за певних обставин] "погано сидіти в суді, ніж гарно лежати в морзі?"… Можливо, варто запровадити практику передачі таких спірних справ судам присяжних – нехай вони враховують усі обставини і вирішують що це було – вбивство чи захист? 
  • Які запобіжники варто запровадити перед необхідністю, щоб вогнепальна зброя не потрапила не в ті руки? І як виключити корупційну складову в цьому процесі [хабарі різного роду дозвільним структурам]?

Чи можлива “резервістська” армія?

В Україні 40 мільйонів громадян. І, нехай, 1 млн офіційних “стволів”. Тобто, зброя є в кожного 40-го [враховуючи маленьких дітей і літніх людей]. Звичайна сумська хрущовка на 60 квартир – це приблизно 180 чоловік. Або як мінімум 4-5 одиниць вогнепальної зброї. При чому, тут ми не беремо в розрахунок газові пістолети і револьвери під патрон Флобера. Тобто, звичайний сумський мікрорайон при бажанні може виставити до батальону озброєних власною зброєю стрільців. І це без зброї, яка надходить зараз із зони АТО на Сході України.

І, нарешті, питання безпеки країни. Як внутрішньої так і зовнішньої. Озброєне населення робить безперспективними будь-які спроби встановлення диктатури. За виключенням коли з'являється диктатор по бажанню самих громадян на короткий період історії. І на випадок зовнішньої агресії озброєні громадяни стають серйозним аргументом перед прямим вторгненням російських військ. Розбити таким чином армію буде не просто. А контролювати території практично неможливо. Що, між іншим, довела УПА в 40-50-х роках

Міф №1. Зброя потрапить до рук злочинців

Для бандита простіше, безпечніше, і, що характерно, в ряді випадків просто дешевше придбати собі пістолет на чорному ринку. Це не було складно і раніше, а зараз стало простіше в рази: з АТО валом іде трофейна і просто вкрадена техніка, і за невелику доплату можна придбати не тільки пістолет, але і щось багато більш серйозне.

Міф №2. Легалізація зброї може призвести до використання зброї при масових заворушеннях, захоплень будівель і так далі

Ключова помилка тут — нерозуміння, яка зброя для чого призначена, а також яку зброю вже дозволено до покупки громадянам. Чи можна з пістолетами, скажімо, штурмувати Кабмін? Можна, але ризик буде не меншим, ніж у разі штурму з бейсбольними битами та кухонними ножами. Пістолет, а тим більше револьвер, не призначений для дій в групах і штурмових операцій. У нього дуже низька точність, низька дистанція стрільби, низька енергія кулі, слабка бронебійність і, головне, низький боєзапас.

Міф №3. Із США приходять новини про маніяків з вогнестрілів, які розстрілюють цілі будівлі!

Ключова помилка тут — те, що люди в принципі неуважно читають новини.На жаль, у ряді випадків мова йде про ірраціональний страх перед зброєю як таким. Часто він поширений серед дам, які в силу поширених в суспільстві гендерних стереотипів просто не отримали відповідний мінімум знань, зате отримали стійке емоційне відторгнення, що не дозволяє оцінити ситуацію неупереджено.

Міф №4. Як тільки вирішимо питання продажу короткостволів, їх можна буде купити в кожному кіоску

Аж ніяк. Мова якраз про те, як продавати зброю так, щоб, по-перше, відсіювати свідомо неблагонадійних осіб, по-друге, давати зі зброєю базові навички щодо його використання, і по-третє, відстежувати зброю після придбання. Створення адекватного білого ринку для законослухняних громадян — найбільш жорстокий удар, який можна нанести по чорному ринку і громадянам незаконослухняним. А для цього потрібні правила і контроль.

В якості висновку хочу додати, що ТАК – потрібно легалізувати носіння зброї. Але така само – легалізувати носіння інтелекту, а так само – емпатії, ввічливості, толерантності, совісті, доброти і чесності. А ще - носіння почуття гумору було б непогано легалізувати:-))

Програма "Реальна політика/Realpolitik" на ТРК "Відікон" з Олександром Хоруженком. Випуск № 13 від 5/06/2015 року.

Це програма про реформи і необхідність змін в країні. В дискусіях я творю проекцію того суспільства, яке буде в Україні після завершення війни. Формат - мінімалістичний. У глядача виникає ефект присутності за столом: нічого зайвого, лише скляний стіл і чорна студія, час від часу зйомка збоку, проста і зрозуміла манера спілкування без пафосу і зайвої патетики. Глядачу, здається, ще трохи  — і йому нададуть слово. Я направляю і веду своїх гостей виключно як модератор. 

Концептуально – це журналістика пояснень, що дозволяє робити складні теми більш доступними, подаючи необхідний контекст в зручній і швидкій для сприйняття формі. Ми в студії не пропонуємо ані театралізованого дійства, ані політичних розбірок. Мета скромна — шукати й, якщо вдасться, знаходити відповіді на актуальні та гострі питання. Проте, програма може стати важливим майданчиком для тем, про які звикли мовчати, за умови, якщо самі глядачі захочуть на ці теми реагувати.