Інструменти нашої інформаційної безпеки

6 березня 2015 року на телеканалі "Відікон" вийшла чергова програма "Реальна політика/Realpolitik". На цей раз ми говорили  про інформаційну безпеку України та Сумської області в контексті "гібридної війни", яку розв'язала проти України Російська Федерація на початку 2014 року.  

Яку позицію повинна зайняти Україна? Як протидіяти пропаганді російських медіа? Чи варто застосовувати контрпропаганду і що саме треба вкладати у це поняття?

До обговорення я запросив:

- Ростислава Мартинюка, продюсера телепередачі “Особливий погляд” на 5 Каналі [м. Київ]

- Руслана Дейниченка, виконавчого директора Могилянської школи журналістики; координатора проекту “STOP-Fake” [м. Київ]

Сьогодні ситуація з війною виливається в стрес не стільки через саму війну, скільки через невизначеність майбутнього. Це відчуття проникло в усі наші клітини, ми абсолютно не розуміємо, що нас чекає в майбутньому. Ми воюємо з країною, яка в 25 разів сильніша за нас і ніби-то ми не можемо перемогти. Але є гарні аналогії, які дають нам шанс. Коли ви воюєте проти історії, то у вас немає шансів. І співвідношення сил не грає тут жодної ролі. Історія все-одно знайде спосіб їх зрівняти. 

Ми також обговорили нещодавно висловлену думку російського військового експерта Павла Фельгенгауера, згідно якої російська політика базується на тому, що спрацює Malthusian trap — Мальтузіанська ловушка. Буде величезна світова криза, брак ресурсів, і тому роль Росії буде збільшуватись, але разом з тим збільшуватимуться і ризики. Весь світ на них може напасти, щоб забрати природні ресурси їх великої території і в Арктиці. Вони ж будуть пробувати відбити ці напади з усіх сторін. Відповідно вони будують периметр оборони, в який входить і Україна. Втрата України – це для Росії "прорив периметру", Росія стає відкритою для зовнішніх загроз. Тому Україну вони хочуть втримати будь-яким способом.

Також ми обговорили питання:

  • Україна та Росія завжди існували поруч в режимі "ментальної війни", завжди ці стосунки були заплутаними, це як в родині, коли подружжя вже не може спокійно жити, і найкращим виходом було набити один одному обличчя, а потім вже вирішувати як поділити квартиру. Які зараз в цій "родині" перспективи? 
  • Україна після Майдана – це "генеральний прокурор" для Росії, ми постійно задаємо їм незручні запитання, і проти цього вони можуть виставити тільки установки "Град"...
  • Який в Україні може бути інструментарій щоб змінити саму Росію?
  • Чому керівництво держави не "співчуває" своїм громадянам, не тільки в сенсі військовому – але і в сенсі матеріальному, кризовому; хоча це питання не політики, це питання інстинктів, вони просто цього не вміють; тоді ЯК вести ефективно інформаційну політику НАЗОВНІ, якщо інстинктивно ми цього не вміємо робити навіть ЗСЕРЕДИНИ?

Програма "Реальна політика/Realpolitik" на ТРК "Відікон" з Олександром Хоруженком. Випуск № 3 від 6/03/2015 року.

Це програма про реформи і необхідність змін в країні. В дискусіях я творю проекцію того суспільства, яке буде в Україні після завершення війни. Формат - мінімалістичний. У глядача виникає ефект присутності за столом: нічого зайвого, лише скляний стіл і чорна студія, час від часу зйомка збоку, проста і зрозуміла манера спілкування без пафосу і зайвої патетики. Глядачу, здається, ще трохи  — і йому нададуть слово. Я направляю і веду своїх гостей виключно як модератор. 

Концептуально – це журналістика пояснень, що дозволяє робити складні теми більш доступними, подаючи необхідний контекст в зручній і швидкій для сприйняття формі. Ми в студії не пропонуємо ані театралізованого дійства, ані політичних розбірок. Мета скромна — шукати й, якщо вдасться, знаходити відповіді на актуальні та гострі питання. Проте, програма може стати важливим майданчиком для тем, про які звикли мовчати, за умови, якщо самі глядачі захочуть на ці теми реагувати.

Головне – ми показуватимемо ХТО зможе провести ці змін. У цій програмі ми показуватимемо експертне розуміння сьогоднішніх українських реалій - ми спробуємо проговорити ті теми, які справді сьогодні хвилюють суспільство. Ми закликаємо українських політиків інвестувати їхні рейтинги в реформи, інакше - це просто політичне проїдання, цих людей тоді просто забудуть згадати у підручниках історії.