Олександр Ябчанка про медичну реформу в 2017 р.

Нам неодноразово доводилось чути, що основна причина відсутності реформ в Україні - це дефіцит політичної волі. На  переконання Олександра Ябчанки, лікара-педіатра, менеджера групи "Реформа системи охорони здоров'я" Реанімаційного пакету реформ, основною причиною відсутності реформ є все ж таки "невміння збалансувати інтереси лікарів, громадян і влади [вище згаданий policy making], проте і без політичної волі, далеко не заїдеш".

Його порада для уряду наступна: не очікувати, а діяти! Але діяти усвідомлено. Кабмін і парламент повинні встановити чіткі і зрозумілі правила щодо лікування та організації системи охорони здоров’я. Зокрема: протоколи діагностики і лікування це компетенція МОЗу, а принципи фінансування і управління це – компетенція Кабміну і ВРУ.

Реалізація цих змін здійснюватиметься на місцях. Але для того, щоб на місцях ці зміни були втілені, необхідна постійна комунікація з областями. Спочатку на етапі формування переліку нормативних документів, який дозволить імплементувати перший етап реформ у 2017 році та підготуватись до 2018-го, а потім і на етапі самої імплементації. Іншими словами, зміни до нормативно-правових актів повинні узгоджуватись з областями, поза як, саме там вони і впроваджуватимуться.

Не менш важливо, розгорнути широкомасштабну кампанію з пояснення реформи серед медиків і громадян, поза як, перші бояться, а другі уже ні у що не вірять. Внаслідок цієї комунікації і громадянин, і медик повинен чітко усвідомлювати, які його права і обов’язки у новій системі охорони здоров’я, для чого ці зміни персонально їм, і які дії необхідні для впровадження цих змін.

На думку Олександра Ябчанки, саме успішна комунікація і повинна стати ключем до вдалих реформ. Він не гарантує на 100%, що реформа у 2017 році вдасться, але вірить, що у нас є всі шанси її розпочати.

В урядовому пакеті є два основних закони: 

Перший закон для реформи дуже важливий оскільки:

  • Cтворює незалежну закупівельну агенцію - Національну Службу Здоровя, яка буде напряму закуповувати медичні послуги в закладах. Є послуга – є гроші, нема послуги – нема грошей. Багато послуг – багато грошей, менше послуг – менше грошей. Ми більше не платимо за те, що заклад існує. Скільки заробили – стільки потратили. Багато заробили – високі зарплати і т.д.
  • Вводиться поняття Державного гарантованого пакета. Тобто, ми операціоналізуємо наші гарантії. Наразі ми маємо абстрактну розмиту конституційну гарантію згідно ст. 49 – все безплатно. І по факту маємо все платно. Пакет дозволить нам чітко прописувати що ми гарантуємо і за що платить держава. Це нам дасть можливість комунікувати це людям, що, наприклад, візит до педіатра оплачено [і за шпатель, і за простинку, і за рукавички лікаря], і т.д. Цей пакет досить широкий і концептуальний, він вже операціоналізує діалог. Пакет включатиме всю екстренну, первинну і паліативну, і спеціалізовану згідно із Деталізованим списком спеціалізованої медичної допомоги.
  • Вводиться поняття деталізованого списку спеціалізованої медичної допомоги. Цей список найдорожчий, тому тут потрібна гнучкість. Щоб не попасти в пастку, яку ми маємо із конституційними гарантіями. Коли грошей не вистачає, але гарантію ніхто не може відмінити, і роками не знаємо що робити із фіктивними гарантіями. Суть деталізованого списку та сама, як і в пакету. Але список буде затверджуватись Кабміном. Є гроші – розширили список, грошей нема – щось зі списку викидуємо. Але все що в списку – чесно оплачуємо. І люди бачать і знають список. І знають скільки держава за це платить. Тобто, ми прямо будемо показувати, за ваші пологи оплачено 300 USD. Куда б ви не прийшли народжувати, Національна Служба Здоров'я України заплатить туди за вас 300 USD.
  • Вводить нові принципи оплати за послуги. Не по кошторису: за стіни, ліжка, штатні одиниці і т.д. А за надані послуги.  А решта - на розсуд власників і керівників, які зможуть дбати про операційну ефективність. Якщо ти ефективний, то матимеш вищу маржу і зможеш платити краще персоналу, або вкладати в розвиток закладу. Неефективний – то держава не буде покривати та маскувати твою неефективність за рахунок грошей платників податків.

 

Зміни до Бюджетного Кодексу теж важливі. Вони калібрують розподіл повноважень між рівнями врядування. Зокрема, держава буде відповідальна за оплату послуг. Місцеве самоврядування має можливість, якщо захоче, запроваджувати свої місцеві програми розвитку та підтримки своїх закладів, а також свої місцеві програми громадського здоровя.

Це дасть можливість тим хто хоче, вкладати свої кошти в свої заклади. А тим хто не захоче, не вкладати і спрямувати на інші місцеві пріоритети.

Тобто, не буде зобовязування утримувати пустий заклад. Відповідно, якщо всі пацієнти будуть їздити лікуватись у велике місто, то решта містечок не буде зобов'язана утримувати пусті заклади [так як зараз]. Відповідно всім краще – великому місту додаткові пацієнти і гроші на конкурентну лікарню, райцентрам - вільні гроші на інші програми.

До речі, госпітальні округи задумувались як допоміжний інструмент, щоб пом'якшити цей перехід: ідентифікувати зайві заклади і перепрофілювати їх на установи соціального догляду. Розпочати реформу можна і без затверджених округів. Проте, вони стали б для Сумської області додатковим майданчиком для комунікуванння проблем і визначення пріоритетів. Тому потрібно працювати з Кабміном і якомога швидше моделювати їх згідно урядової методики.

Організації, подібні до НСЗУ, є в більшості розвинених країн. Наприклад, Національна служба здоров’я Великої Британії була створена понад 70 років тому і пережила всіх своїх засновників.  Така сама модель працює у Норвегії, Італії, Іспанії, Канаді, Бразилії, Польщі та Хорватії.

Програма "Реальна політика/Realpolitik" на ТРК "Відікон" з Олександром Хоруженком. Випуск № 47 від 14/04/2017 року.

Це програма про реформи і необхідність змін в країні. В дискусіях я творю проекцію того суспільства, яке буде в Україні після завершення війни. Формат - мінімалістичний. У глядача виникає ефект присутності за столом: нічого зайвого, лише скляний стіл і чорна студія, час від часу зйомка збоку, проста і зрозуміла манера спілкування без пафосу і зайвої патетики. Глядачу, здається, ще трохи  — і йому нададуть слово. Я направляю і веду своїх гостей виключно як модератор. 

Концептуально – це журналістика пояснень, що дозволяє робити складні теми більш доступними, подаючи необхідний контекст в зручній і швидкій для сприйняття формі. Ми в студії не пропонуємо ані театралізованого дійства, ані політичних розбірок. Мета скромна — шукати й, якщо вдасться, знаходити відповіді на актуальні та гострі питання. Проте, програма може стати важливим майданчиком для тем, про які звикли мовчати, за умови, якщо самі глядачі захочуть на ці теми реагувати.