Інструменти регіонального розвитку і децентралізації

Країні потрібно визначитися зі стратегією децентралізації й інструментами реалізації регіонального розвитку – про це я говорив у новому випуску програми "Реальна політика/Realpolitik" на телеканалі ТРК “Відікон” у п’ятницю, 10 березня 2017 року з гостями – Лідією Євтушенко, представником Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Надією Афанасьєвою, експертом Українського інституту міжнародної політики.

Темами для обговорення стали:

  • реформа місцевого самоврядування у контексті децентралізації влади та європейської перспективи як інструмент розвитку області 
  • можливості Агенції регіонального розвитку як спільної ініціативи обласної ради і державної адміністрації 
  • участь місцевих політиків і депутатского корпусу в економічному розвитку області. Стратегія розвитку області до 2020 року. Як правильно визначити пріоритети?  І які інструменти було б найкраще використати хоча б для визначення місії, мети, точок росту? 
  • які можливості дає закон про співробітництво громад? Чи можливо було б через систему угод вирішити питання створення громад навколо міст обласного значення?  Якщо так – то дайте рецепти на що варто звернути увагу.
  • часто люди цікавляться коли буде завершений процес об’єднання громад? В Сумській області по суті є райони, повністю “розібрані” на ОТГ. Як зміниться система управління? 
  • як знайти changemakers, тих людей, які хочуть змін?

Програма мінімум для децентралізації в 2017 році:

 

  • більше 800 об'єднаних громад по країні [з них 35 на Сумщині], більше половини від запланованого
  • формування субрегіонального рівня - нових районів і госпітальних округів [з них 5 на Сумщині]
  • законодавтсво про порядок контролю над актами органів місцевого самоврядування
  • завершення адміністративно-територіальної рефоми восени 2017
  • внесення змін до Конституції в частині децентралізації

 

За моїми розрахунками, 50 об'єднаних територіальних громад базового рівня - це ідеальна конфігурація для нового територіального устрою Сумшини на сьогодні. На базі якого будуть створені 5 нових районів/повітів з центрами у Сумах, Шостці, Охтирці, Ромнах та Конотопі.  

Закон "Про засади державної регіональної політики" та стаття 24-1 Бюджетного кодексу України передбачають функціонування в державі Державного фонду регіонального розвитку [ДФРР]. Річна сума коштів ДФРР має бути не меншою ніж 1% від загального фонду бюджету [цього року така сума мала би становити близько 7,3 млрд грн]. Розподіляються ці кошти відповідно до формули, що визначена у статті 24-1 БКУ, і на цей розподіл не впливають ні міністри, ні депутати. З ДФРР мають фінансуватися проекти регіонального розвитку, які випливають зі стратегій розвитку регіонів, що у свою чергу мають відповідати Державній стратегії регіонального розвитку України-2020.

У бюджеті-2017 на ДФРР виділено не 7,3 млрд грн, а лише 3,5 млрд, з яких із загального фонду бюджету — лише 1 млрд. Уряд переконує, що проекти Державного фонду регіонального розвитку не є розвитковими, тому і не передбачив у бюджеті кошти у розмірі 1%. 

Натомість уряд передбачив "політичну субвенцію" - з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів для соціально-економічного розвитку окремих територій, - яка не передбачена жодним базовим законом і є "ручняком" для нардепів. Це 4 млрд грн, з них 1,5 млрд — гарантовані кошти з загального фонду бюджету і 2,5 - зі спеціального фонду.

Тепер ця субвенція на розвиток ОКРЕМИХ ТЕРИТОРІЙ за обсягом більша за ДФРР. І це величезний крок назад у впровадженні реформи децентралізації і створенні нового самоврядування в країні.

Виникає питання: ДЛЯ ЧОГО готувати Стратегію розвитку Сумської області до 2020 року, визначати пріоритети, готувати план реалізації стратегії, якщо політики вводять квоти, і остаточне слово за народними депутатами?  Та тому що, це не субвенція на соціально-економічний розвиток, а "хабар" депутатам-мажоритарниками, які таким чином готуються до позачергових виборів. І реформа тут просто стала заручником. 

Державна регіональна політика - це чи не єдина державна політика, яка має свої цілі, завдання, систему планування, фінансування, реалізації, моніторингу/оцінки впливу та інституцій, вибудовані на засадах та підходах регіональної політики Європейського союзу. На жаль, з кожним роком бажання і смаки народних депутатів впливати на ресурси для розвитку територій лише зростають, і не тільки через цю архаїстичну субвенцію, але й уже через сам ДФРР. До речі, за даними Сумської облдержадміністрації, новоутворені 14 ОТГ подали на конкурс проектів ДФРР цього року проектів на суму 114 мільйонів гривень. Найбільше їх подали Зноб-Новгородська Середино-Будського району - 12, Миколаївська Білопільського району -10, Недригайлівська - 8 та Шалигинська Глухівського району -7. 

Фінансування проектів за рахунок ресурсів ДФРР для об'єднаних територіальних громад Сумщини в 2017 році, було чи не єдиним переконливим аргументом для нас, коли ми з липня по грудень 2016 року агітували громади доєднуватися до реформи і розробляти розвиткові проекти. Це суттєвий "стартовий капітал" для них, щоб підлатати інфраструктуру, запустити цю машину самоврядування і показати швидкі результати своїм жителям вже в цьому році. Ми очікуємо, що загальна сума на Сумську область буде як мінімум не меншою, ніж в 2016 році [на рівні 97 млн. грн.]. 

Також, всім стейкхолдерам, хто приймає рішення по реформі децентралізації і створення нового самоврядування в Сумській області, включаючи великий бізнес, експертів і політиків, варто домовитись про остаточну модель формування громад базового рівня вже в найближчі місяці, тому що далі підуть секторальні реформи і формування субрегіонального рівня - формування 5 нових районів і госпітальних округів в Сумській області. Це вимагатиме ще більшого рівня довіри до нас, а відтак нам потрібно навчитися більш якісно і відповідально планувати. 

Програма "Реальна політика/Realpolitik" на ТРК "Відікон" з Олександром Хоруженком. Випуск № 46 від 10/03/2017 року.

Це програма про реформи і необхідність змін в країні. В дискусіях я творю проекцію того суспільства, яке буде в Україні після завершення війни. Формат - мінімалістичний. У глядача виникає ефект присутності за столом: нічого зайвого, лише скляний стіл і чорна студія, час від часу зйомка збоку, проста і зрозуміла манера спілкування без пафосу і зайвої патетики. Глядачу, здається, ще трохи  — і йому нададуть слово. Я направляю і веду своїх гостей виключно як модератор. 

Концептуально – це журналістика пояснень, що дозволяє робити складні теми більш доступними, подаючи необхідний контекст в зручній і швидкій для сприйняття формі. Ми в студії не пропонуємо ані театралізованого дійства, ані політичних розбірок. Мета скромна — шукати й, якщо вдасться, знаходити відповіді на актуальні та гострі питання. Проте, програма може стати важливим майданчиком для тем, про які звикли мовчати, за умови, якщо самі глядачі захочуть на ці теми реагувати.