From Sumy with love | Дмитро Растворцев & Сергій Побожій

ЩО потрібно зробити, щоб світ почув/побачив/відчув/зрозумів/прийняв креативні Суми?

Про це я говорив з двома креативними і критичними сумчанами - Сергієм Побожієм, мистецтвознавцем, арт-критиком та Дмитром Растворцевим, дизайнером, автором шрифтів в черговій програмі “Реальна політика/Realpolitik” на телеканалі ТРК “Відікон”, що вийшла в ефір у п’ятницю, 13 травня 2016 року.

Світ інформаційно перевантажений. Ніхто не буде сидіти і заглиблюватись в унікальність сумського арт-простору. Ось тут і відчувається гостра нестача того самого CV. Без нього тебе на роботу не візьмуть.

І так само жодних шансів немає потрапити в клуб міст-лідерів – тут навіть реформи не допоможуть.

Ми все одно залишатимемось територією, де будь-який Путін зможе сказати західним лідерам “This is not really a country”.

Поки не буде якісного CV для міста Суми, доти - не буде і нашої якісної story для світу.

Цінності – це базис культури. Їх доволі важко пояснювати, бо це достатньо абстрактне поняття. Ми з вами народжуємося як tabula rasa у якомусь суспільстві, яке є простором взаємодії.

І протягом життя у процесі соціалізації ми пізнаємо, що добре, а що погано, співставляємо свої цінності з чужими і, немов губки, вбираємо в себе схеми, які пояснюють чому і для чого ми живемо. 

Тому цінності – це система, яка визначає зміст та спосіб нашого буття і постійно зазнає змін.

Цінності назовні проявляються через наші дії, ритуали, слова та візуальні/символічні атрибути. 

Запитання до обговорення:

  • Якби Ви могли змінити публічний простір у Сумах і вплинули на місцеве середовище, ЩО перш за все Ви б змінили?
  • Як зробити так, щоб креативність у Сумах створювала додаткову вартість? Щоб креативність ставала причиною розвитку локальних бізнесів – в одязі, їжі, організації подій, etc.
  • Як сумчанам правильно розповісти світу свою story? Чи може бути успішним місто Суми без CV? 
  • Чи є якісь сумські історії, персонажі або місця, які варто було б екранізувати? Можливо, у вас крутяться в голові готові проекти, або ідеї?
  • Чи згодні Ви з тезою, що в людей справді є стійкі естетичні/культурні смаки? 

Аеропорт "Бориспіль" можуть назвати на честь художника Казимира Малевича. Ідею запропонувала Наталія Заболотна, директор "Мистецького Арсеналу", на парламентських слуханнях щодо туристичної галузі.

- Нова назва буде маяком, який привертатиме увагу іноземців до України. Тим більше, Малевич - знаменитий киянин, - каже Заболотна. — Нам потрібно дбати про такі знакові об'єкти.

Звичайно, пропонуються й інші імена відомих українців для головних повітряних воріт країни - Вербицького, Чубинського, Лобановського, Сікорського, Антонова, Княгині Ольги, Князя Володимира – це все важливі та визначальні для нас імена. Але вони дорогі і відомі переважно нам. Думаю, що в їх честь логічно називати консерваторії, стадіони, заводи, університети – то є місця, в яких будуть рости майбутні таланти, які прославлять імена патронів своїх alma mater на світовій арені. 

Дві найбільш відомі картини в світі – "Джоконда" Леонардо да Вінчі і "Чорний квадрат" Казимира Малевича, сторіччя якого світ відзначав у минулому році. Про нього чули мільярди людей. Звичайно, вони можуть не знати нюансів супрематизму, але ім'я художника - у всіх на слуху. Таким чином, будь-яка людина на планеті, яка зверне увагу на назву київського аеропорту, буде знати, що Малевич і Київ - нероздільні.

В Україні три летовища названі на честь відомих людей. В окупованому Донецьку - композитора Сергія Прокоф'єва, у Львові - короля Данила Галицького. В окупованому Сімферополі - Султана Амет-Хана, пілота кримськотатарського походження. 

На чиє ім’я можна було б назвати Сумський аеропорт? Це важливо, бо звичайний об'єкт інфраструктури перетворюється на туристичний маяк і заздалегідь повідомляє туристу про культурний символ-бренд країни.

Post ckriptum: Словом, як ти не крути, а уряди/президентів/мерів іноді треба міняти, щоб культурна політика в країні була в рамках світового контексту розвитку. В цьому [в замінності і змінюваності] – основна цінність влади. Вони – як йогурт. Баночка ще красіва, а термін зберігання вже минув, і всі плодотворні полєзні бактерії давно іздохли… Особливо якщо їх там і не було ізначально…

Програма "Реальна політика/Realpolitik" на ТРК "Відікон" з Олександром Хоруженком. Випуск № 41 від 13/05/2016 року.

Це програма про реформи і необхідність змін в країні. В дискусіях я творю проекцію того суспільства, яке буде в Україні після завершення війни. Формат - мінімалістичний. У глядача виникає ефект присутності за столом: нічого зайвого, лише скляний стіл і чорна студія, час від часу зйомка збоку, проста і зрозуміла манера спілкування без пафосу і зайвої патетики. Глядачу, здається, ще трохи  — і йому нададуть слово. Я направляю і веду своїх гостей виключно як модератор. 

Концептуально – це журналістика пояснень, що дозволяє робити складні теми більш доступними, подаючи необхідний контекст в зручній і швидкій для сприйняття формі. Ми в студії не пропонуємо ані театралізованого дійства, ані політичних розбірок. Мета скромна — шукати й, якщо вдасться, знаходити відповіді на актуальні та гострі питання. Проте, програма може стати важливим майданчиком для тем, про які звикли мовчати, за умови, якщо самі глядачі захочуть на ці теми реагувати.