"Пряма мова" на телеканалі UA: Суми. Децентралізація йде важко, але йде

У результаті децентралізації на кінець 2016 року в Україні функціонуватимуть загалом понад 400 територіальних громад, прогнозують політики й експерти. Це скромні результати за два роки, адже за попередніми підрахунками в країні може бути сформовано приблизно півтори тисячі об’єднаних громад.

За словами першого заступника голови Сумської обласної державної адміністрації Олександра Марченка, великі міста такі як Суми, поки що не зацікавлені об’єднуватися з іншими населеними пунктами в громаду, оскільки об’єднання - це нові вибори, а відповідно - додаткові витрати, політичний вплив. "Ті, хто зараз при владі у великих містах, не хочуть нічого змінювати. Вони і так отримали від реформи все, що хотіли", - зазначив в інтерв’ю UA: Суми Олександр Марченко. Він впевнений, що ситуація може змінитися, якщо Верховна Рада ухвалить в другому читанні законопроект про спрощене приєднання населених пунктів до вже створених об’єднаних територіальних громад.

Без децентралізації, без ефективного місцевого самоврядування, ми ще надовго залишимось з дітьми, яким існуюча система не в змозі надати якісну та сучасну освіту, недолікованими хворими, розбитими дорогами, занедбаними селами, залишимось з усім тим ворохом проблем, які сьогодні маємо.

Це – аксіома для кожного пересічного європейця. "Я б хотів, щоб ви зрозуміли, що створення місцевого самоврядування – це один з елементів побудови західної цивілізації", – говорить Олександр Хоруженко, консультант з питань децентралізації Програми "U-Lead" у Сумській області. 

Чому ми обираємо шлях децентралізації?

Тому що європейський і світовий досвід свідчить, що місцеві проблеми можуть ефективно вирішуватись тільки на місцевому рівні. Держава ніколи не дійде до проблем кожного села чи міста, кожної вулиці чи двору. Бо сильне місцеве самоврядування несумісне з будь-яким тоталітарним режимом. Сильне місцеве самоврядування базується на розвинутому громадянському суспільстві і демократії. В умовах децентралізації неможлива узурпація влади.

А в нашому випадку децентралізація – це фактично деузурпація. Ми можемо до безконечності вибирати нову владу. Але будемо і знову і знову розчаровуватись у ній, допоки не змінимо систему.

Той шлях, який ми обираємо, передбачає передачу повноважень вирішувати місцеві проблеми на низовий, базовий рівень, рівень громад. Також він передбачає забезпечення їх власними фінансовими ресурсами, які зроблять їх спроможними ці проблеми вирішувати.

А те, що нам намагаються нав’язати наші російські "друзі" – це зовсім інше. Це – шлях не вперед, а назад. Це шлях перетворення областей в "удільні князівства".

Всі постсоціалістичні країни центрально-східної Європи пройшли шлях децентралізації. І усі вони від цього отримали величезний поштовх для свого розвитку.

Приклад цих країн розвіює один із найбільших міфів, що децентралізація – це шлях до сепаратизму.

І в Латвії, і в Естонії, і навіть в Литві є території переважно російськомовні. Але децентралізація повноважень ні в якому разі не призводить до сепаратистських настроїв. Голова сільради [ради гміни] не має над собою начальника. Ніхто не може йому сказати, що він має робити. Навіть прем’єр-міністр. І це ключова річ.

Але будь-який орган місцевого самоврядування може діяти тільки в рамках закону і Конституції. Віддаючи в ході децентралізації повноваження, держава забезпечує одночасно ефективний контроль і зупиняє ті рішення, де місцеві органи влади виходять за межі своїх повноважень.

Децентралізація влади. Як процес реформування проходить на Сумщині? З’ясовуємо у студії програми "Пряма мова" на каналі UA: Суми.

Гості ефіру: Олександр Марченко, перший заступник голови Сумської обласної державної адміністрації; Лілія Ричкіна, заступник голови Сумської обласної ради, та Олександр Хоруженко, консультант з питань децентралізації Програми "U-Lead" у Сумській області.