Десять правил успішного експерта

Гарний аналіз політики визначається здатністю висвітлити проблему і вказати правильні альтернативи її вирішення. В якісній аналітиці є щось невимовне, що відрізняє її від поганої. Професійна робота має свій стиль та архітектуру якості.  

1. Досліджуйте глибоко. Гарний аналіз завжди відрізняється солідним історичним розумінням проблеми. У деяких випадках глибина історичного розуміння може сягати лише кількох років; інші випадки вимагають від людини повернутися на десятки років назад у розвиток та еволюцію проблеми. Така інформація може не ввійти в остаточну доповідь експерта, а тому виникає спокуса обійтися без неї. Крім того, брак часу змушує багатьох експертів робити справу "швидко і брудно". По можливості, уникайте цього.  

2. Вивчайте закони. Це правило може повести експерта крізь безліч законодавчих та юридичних матеріалів, але це єдиний спосіб викристалізовування практичних виявів політики. Аналіз, що обмежується риторичним проголошенням намірів для прикрашування політики, неминуче заведе на манівці.  

3. Рахуйте ставки. Кожна альтернатива політики розробляється в політичному контексті виграшу для одних i програшу для інших, а також цінностей та інтересів. Нехтування цим згубне, але точний аналіз негативів/позитивів надзвичайно складний. Оцінка цих інтересів та їх значущості також необхідні. Експерт не може просто звести цінності до інтересів. У багатьох випадках посилання на етику або принципи - це просто димова завіса для приховування комерційних інтересів, а в інших - на карту поставлено справжні цінності, не пов'язані з будь-якими очевидними короткотерміновими вигодами. Добрий аналіз намагається враховувати ці особливості, навіть якщо їх не можна чітко окреслити. 

 4. Уявляйте собі цілісну картину. Практичний аналіз політики проводиться на певному рівні. Наприклад, чи слід переглядати субсидії або змінювати програму? 3'являеться спокуса засунути свого аналітичного носа в пісок і не дивитися на цілісну картину - на довготривалі тенденції і ширші наслідки. Іноді важливо поглянути набагато далі, якщо ми хочемо, щоб аналіз був творчим, сміливим і актуальним. Погляд на широкий контекст якісно видозмінює аналіз проблеми та впорядковує елементи цілої системи зовсім по-новому. 

5. Будьте обережно скептичними до експертів. Люди стають експертами, коли зосереджуються на одній справі протягом тривалого часу. Справжні експерти не просто знають свою тему, але й формують порядок денний для її впровадження. Вони можуть заробляти непогані кошти, досліджуючи якусь тему. І тоді виробляються певні упередження та специфічне бачення, що робить їх "сліпими" до нових можливостей, або інших методологій. Гарний аналіз передбачає не тільки використання допомоги експертів у з'ясуванні подробиць та історичного підґрунтя, але й вимагає пошуків альтернатив. Тобто, варто використовувати декількох експертів, і з різними поглядами на одну і ту ж проблему. 

6. Ставтеся з розсудливою повагою до здорового глузду. Самовпевненість сучасних гуманітарних наук вираєається у їхній неповазі до здорового глузду. Зрештою, здоровий глузд нам підказує, що Сонце обертається навколо Землі, а наука - кваліфіковане добування і застосування знання - несе нам істину: Земля обертається навколо Сонця. Політичним аналітикам також властива така самовпевненість, коли вони називають уподобання спільноти або здоровий глузд "спрощенством". Люди не такі нерозумні, як це може іноді здаватися, а точна наука часто може загнати себе в нелогічні глухі кути. Спалах рекомендацій політичних експертів упродовж останнього часу не збігається з багатьма перемогами у розв'язанні соціальних проблем. Ми не радимо впадати у відчай, а виявляти скромність. Пересічні громадяни також можуть думати.  

7. Якщо можна, використовуйте прості методики. Ця порада - варіант іншої, старшої: "Якщо річ не поламалася, не варто її ремонтувати". "Покращення" заради самого покращення - це марна трата часу, грошей та енергії; такими ж можуть бути занадто честолюбні, ґрандіозні плани розв'язання політичних проблем. Іншими словами, "якщо щось поламалося, то виправляй поламане, а решти не чіпай".  Прості методики можна визначити як такі, що спираються на менш примусові знаряддя управління. Вони можуть також вважатися обмеженими експериментами, що дозволяють розробникам політики побачити, наскільки їх пропозиції спрацьовують. Таким чином, схильність до нескладних методик вказує на бажання напрацювати нові ідеї та експериментувати зі старими формами. 

 8. Вибирайте такі політичні цілі, які зможете noтім контролювати. Мета політики полягає в тому, щоб змінити або підтримати певний тип поведінки, але правильно обирати засоби, які можна надійно контролювати і відстежувати. Може бути важко покращити рівень охорони здоров'я чи освіти, але уряди спроможні забезпечити доступ до таких закладів, як лікарні та школи.Складна справа - підвищити терпимість до інших людей, але легко контролювати відкриту дискримінацію. Річ не в тому, щоб відмовитися від більших цілей, але треба їх переформулювати таким чином, щоб їх можна було зробити придатними для реалістичного політичного втручання.  

9. Люди мають різні уподобання - намагайтеся сформулювати їхній вибір у вигляді політики. Часто при наданні послуг інтереси уряду полягають у тому, щоб скоротити або зменшити діапазон вибору. Це підвищує рівень бюрократичного контролю.  Вчителі хочуть контролювати освіту, медики - систему охорони здоров'я, працівники соціальної сфери - соціальні послуги. Система послуг мусить функціонувати ефективно, проте політика, що має справу з їхнім наданням, повинна забезпечити клієнтам максимально можливу автономію. Індивіди мають різні потреби та інтереси, і ніяка, навіть найкомпетентніша, бюрократична система не здатна їх усіх врахувати. Люди повинні самі обирати собі лікаря; абітурієнти можуть вступати до будь-якого університету. Це приклади політики, що пристосовують вибір до обставин і дозволяють реципієнтові узгоджувати спосіб надання допомоги зі своїми потребами.  

10. Врівноважено враховуйте інтереси, але віддавайте перевагу системному вирішенню проблем. Державна політика - це уявлення громади про справедливість. Вона не може бути позбавлена моралі. Хоча експерти повинні бути об’єктивними у своїх оцінках альтернатив політики та інтересів, вони повинні примиритися з неприємним, але універсальним фактом, що політика стосується влади: її завоювання, збереження та використання. А політична система має тенденцію відображати інтереси сильних.  Проте багатство і влада виправдані не заради самих себе, а заради суспільної користі. Корпораціям надаються податкові пільги не для того, щоб заробити більше грошей, а для того, щоб дати людям роботу. Вимоги сильних повинні ретельно аналізуватись - чи вони обгрунтовані, чи там справді присутній комерційний тиск. І експерт повинен завжди мати незначне, але здорове упередження до цього.