Задачі реформування громад базового рівня на 2016 рік

Отже, по суті 11 серпня 2016 року у Сумах ми показали перші громади сіл та міст Сумської області, які стали піонерами реформи децентралізації на Сумщині, створюють свої об'єднані територіальні громади, готуються брати на себе нові повноваження і нову відповідальність/нові ресурси. Це виклик для всіх нас.

На сьогоднішній день все чіткіше вимальовується перша група об'єднаних територіальних громад, які восени вже цього року підуть шляхом реформи. Це непростий шлях, але впевнений у цих людей він буде успішним.

Запам'ятайте обличчя цих людей. Вони зараз творять нову історію Сумщини. Не побоялися і взяли на себе відповіальність.

На сьогодні можемо говорити про наступні успішні ініціативи створення об'єднаних територіальних громад у Сумській області:Груньска [Охтирський район]

  • Дружбинська [Ямпільський район]
  • Миколаївська [колишнє Жовтневе Білопільського району]
  • Нижньо-Сироватська громада [Сумський район]
  • Шалигінська [Глухівський район]
  • Річківська [Білопільський район]
  • Киріківська [Велико-Писарівський район]
  • Миропільська [Краснопільський район]
  • Князівська [Путивльський район] 
  • Боромлянська [Тростянецький район]

Головна мета реформи місцевого самоврядування, про яку не слід забувати, — організовувати людей навколо місць їхнього проживання, всіляко сприяти їхній спільній діяльності для зміни на краще життя в містах і віддалених селах.

Тому, у серпні 2016 року у Сумах ми започаткували чесний і відкритий діалог, який стане постійним у такому форматі, для обміну думками, планами, небезпеками і страхами, для того, щоб перші лідери децентралізації в Сумській області досягли успіху і стали прикладом для наступної хвилі громад вже в 2017 році.

З історії та політичної філософії відомо, що якщо 5% членів спільноти здійснять одночасно певну дію, то більшість активно почне її повторювати.

Так проявляється явище автосинхронізації, за якого, наприклад, 5% зляканих птахів здатні підняти на крило всю зграю. Не абсолютизуючи цього явища для територіальних громад, наведемо деякі порівняльні оцінки ходу реформи по країні станом на серпень 2016 року. 

У процесі реформування місцевого самоврядування наразі частка населення в об'єднаних територіальних громадах [ОТГ] становить 3,8% від загальної його чисельності в Україні. Тобто п'ятивідсоткового показника ще не досягнуто.

Хоча в окремих областях його значно перевищено: у Тернопільській і Хмельницькій частка населення в ОТГ становить понад 20%, Чернівецькій — 9, Полтавській — 6,5%. А в Дніпропетровській, Житомирській, Кіровоградській, Рівненській областях він трохи більше 4%.

У лідируючих за цим показником областях активне об'єднання громад відбулося на початку реформи, тоді як поступально просовується цей процес, зокрема, у Рівненській області. Загалом сформовано 177 ОТГ [159 — у жовтні 2015 р., ще 10 — у березні, 3 — у квітні 2016-го і 5 - у серпні 2016-го] із загальною кількістю населення 1,5 млн осіб. Займають вони майже 7% площі країни.

Характеристики середньої об'єднаної територіальної громади такі: - об'єднано 5 місцевих рад і 13 населених пунктів; - чисельність населення - 8,8 тис. осіб; - площа - 222 кв. км [тобто 15х15 км].

Важливі фінансові стимули для консолідації містами і селищами сільських громад містяться уст. 10 Закону "Про добровільне об'єднання територіальних громад" і постанові Кабінету міністрів України від 16 березня 2016 р. №200 "Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об'єднаних територіальних громад".

Вони унормовують, що обсяг фінансової підтримки розподіляється між бюджетами об'єднаних територіальних громад пропорційно площі та кількості сільського населення. Очільники реформи заявляють, що підтримуватимуть максимально ті громади, які максимально об'єднали кількість громадян, максимальні площі і, найголовніше, залучили до своїх територій максимальну кількість сільського населення.

Міста і селища активно включилися в консолідацію сільського населення, ініціюючи об'єднувальні процеси.

Із 13 сформованих у 2016 р. об'єднаних територіальних громад уже 62% є міськими і селищними, а з 12 громад, в яких пройшли перші вибори в липні-серпні 2016 року, — половина.

Досвід показує, що села неохоче приєднуються до міст, побоюючись залишитися на периферії без ресурсів, які концентруватимуться в адміністративному центрі об'єднаних територіальних громад. Ці побоювання, доволі масові нині, беруть початок ще з часу поділу сіл на "центральні садиби" і "бригадні села", "перспективні" і "неперспективні" села.

Тож чому б, крім запровадження посади старости, не гарантувати закріплення частки коштів саме за місцевими сільськими громадами в міській і селищній об'єднаній громаді, зокрема і субвенції з держбюджету?

Адже саме вони привносять фінансовий ресурс у об'єднану громаду. Це ж стосується закріплення за місцевими громадами належних їм матеріальних ресурсів і господарської території.

Лише тоді можна стверджувати, що кожній найменшій громаді гарантуватиметься право на самоврядування, а не відбувається централізація врядування і ресурсів у адміністративних центрах новосформованих ОТГ.

Часто такий варіант ініціюється районною владою, а також представниками бізнесу, які схиляють людей до нього.

Зокрема, у перспективному плані Сумської області у Кролевецькому, Шосткінському та Лебединському районах має бути створено по одній ОТГ. На мою думку, часто за таких обставин не варто говорити про кращу доступність публічних послуг для сільського населення.

Коли ж район ділиться на кілька новосформованих ОТГ, в які переміщуються центри надання різноманітних послуг, які раніше можна було отримати лише в районному центрі, тоді поліпшення доступності послуг для населення є очевидним. В такому форматі сьогодні йде створення громад в Краснопільському, Білопільському, Глухівському, Охтирському, Ямпільському та Роменському районах Сумської області.

Сумська обласна державна адміністрація і Регіональний офіс реформ в Сумській області сьогодні не декларують жорстке дотримання схваленого Сумською облрадою перспективного плану формування територій громад, тому що це і закон не зобороняє, і важливо усвідомлювати економічні/історичні/ментальні/бізнесові/інфраструктурні основи процесу формування спроможних об'єднаних громад.

Безперечно, ми далекі від ситуації, коли "громада старша від держави і закон формалізує, а не створює її" [цитата законодавців Бельгії у ХІХ ст.].

Але компромісні рішення між політикою держави і бажанням громад працювали би на загальну справу виваженого реформування місцевого самоврядування. Бо їм із цим жити. "Вилучіть у громади її силу і незалежність, і ви знайдете в ній лише керованих, але тоді вже не розраховуйте зустріти тут громадян…" [Алексис де Токвіль, "Демократія в Америці"]. 

Сумська ОДА та Сумський офіс реформ продовжують інформаційну кампанію і методологічну підтримку всім громадам, які виявлять бажання першими йти шляхом реформи.

Ще є час. Два-три тижні - до кінця серпня 2016 року, щоб пройти по суті нескладну процедуру об'єднання і створити нові спроможні громади.

Ми готові допомогти всім.